ProZ.com translation contests »
32nd Translation Contest: "Movie night" » English to Ukrainian » Entry #36649


Source text in English

Translation #36649

To say that I was compelled by Parasite from start to finish is an understatement; its filming style with tracking shots are enthralling. Having watched several Korean films during the London Korean Film Festival, I was familiar with the usual genres employed in such films but Parasite seemed to defy them all! Parasite is comedic, in a quirky way, it is also a thriller, straddles class divisions and also depicts a family tale amongst other genres and is therefore likely to appeal to all ages.

Parasite truly deserves to be watched in a cinema to appreciate its nuances and the stylish cinematography. As a summary, to avoid spoilers, Parasite tells the tale of the interaction between the Park family and the Kim’s, an unemployed family, whose contrasting worlds collide with long lasting consequences.

[...]Bong Joon-Ho manages to pique the audience’s interest with brightly lit shots coupled with the effective use of indoor space, and it is surprising to realise, after the film’s 2 hour 12 minute length, that most of the scenes occur within the Park family’s home. The mundane elements of domesticity are displayed with an intriguing perspective showcasing Bong Joon-Ho’s flair. It is a slow burner but you will revel in its beauty and ingenuity as Parasite convinces that it operates solely on one level but it is in fact multi-layered and depicts social realism with empathy and pathos.

The cast are beguiling to watch, every facial movement and action is accentuated, even the mere act of walking up or down stairs can convey hidden meaning, which the camera fragments. Levels of unease are also created by virtue of that effective use of space with unusual camera angles and dramatic weather conditions ratcheting up that sensation. There is a surreal nature to Parasite, which its score emphasises, and furthermore the film adopts elements of the absurd devised in such an ingenious way which is truly cinematic magic. Parasite’s apparent eeriness will certainly keep you riveted and would not feel alien to the Twilight Zone school of filmmaking.

The actors are very impressive and add breadth to their roles creating relatability whilst seeming effortlessly cool. When Ki-Woo and Ki-Jeong Kim were working within the Park family home as private tutors they certainly epitomised this level of nonchalant, understated authority creating an aura of mysticism with the unspoken, almost mythical, tutoring techniques employed. Quite simply, the actors Park So-Dam and Choi Woo-Sik, as Ki-Woo and Ki-Jeong, are compelling to watch in the different directions that Parasite follows and they carry these performances seamlessly thereby inviting the audience to be on their side.

[...]Parasite is a remarkable piece of extremely skilful filmmaking, it is simply a must see film, and so I am looking forward to re-watching the film on its UK general release date.
Ствердження, що я був змушений подивитится стрічку «Паразит» від початку і до кінця, є досить стриманим; стилістика зйомки у русі зачаровує. Переглянувши декілька корейских стрічок на Фестивалі корейского кіно в Лондоні, мені вже були відомі жанри, які повсякчас застосовуються в таких стрічках, але здається, что «Паразит» кинув виклик їм всім! «Паразит» має дещо чудні ознаки комедії і трилера, балансує на класових розбіжностях, а також зображує історію родини крізь інші жанри і, таким чином, напевно, буде приваблювати глядачів у буль-якому віці.

«Паразит» наcправді гідний перегляду на великому екрані, щоб оцінити нюанси та стильну кінематографію стрічки. Якщо коротко, задля уникнення спойлерів, то «Паразит» розповідає історію взаємовідносин родини Пак и безробітної родини Кім, зіткнення протилежних світів яких призводить до довгострокових наслідків.

[…] Бонг Джун-Хо вдається збудити цікавість глядачів яскравими кадрами з ефектним використанням домашніх інтер’єрів, і після 2 годин 12 хвилин перегляду досить несподівано усвідомлювати, що більшість сцен відбувається в будинку родини Пак. Приземлені елементи домашнього життя зображені з інтригуючою перспективою, яка демонструє своєрідний стиль Бонг Джун-Хо. Ця картина стає цікавішою протягом перегляду, але ви отримаєте задоволення від її краси та майстерності, адже «Паразит» переконує вас, що події розвертаються виключно в одній площині, в той час як насправді історія багатошарова і зображує соціальний реалізм з емпатією та пафосом.

Зачаровує гра акторів, з акцентом на кожному виразі обличчя та русі, навіть звичайне підняття та спуск зі сходинок може передавати приховані смисли, фрагментовані за допомогою камери. Ступінь тривоги також відображається завдяки ефективному використанню простору з незвичайними кутами зйомки та драматичними погодними умовами, які лише посилюють відчуття. «Паразиту» притаманна сюрреалістична сутність, підкреслена музикою до фільму, до того ж у стрічці так винахідливо використані елементи абсурду, що це є справжньою магією кіно. Справжня моторошність «Паразиту» неодмінно захопить вашу увагу і ви не будете більше відчувати себе чужим до школи виробництва кіно надприродньої тематики.

Гра акторів вражає та додає розмаху їх ролям, створюючи емоційний відгук, і при цьому залишаючи враження першокласної гри без будь-яких зусиль. Коли Кі-У та Кі-Джонг працювали у домі родини Пак у якості репетиторів, вони неодмінно уособлювали цей рівень безтурботної та недооціненої могутності, створюючи ауру містицизму з використанням мовчазної, майже містичної, техніки викладання. Власне, спостерігати за грою акторів Пак Со-Дам в ролі Кі-Джонг та Чхе У-Щик в ролі Кі-У в різних напрямках розгортання історії «Паразиту» захоплює, і їх гра в цих сценах бездоганна і закликає глядачів стати на їх бік.

[…] «Паразит» - це видатний витвір надзвичайно майстерного кіновиробництва, це картина, обов’язкова к перегляду, і я з нетерпінням чекаю на повторний перегляд стрічки в дату її загального виходу на екран в Великобританії.


Discuss this entry