У цілому, застосована методика дозволила, по-перше, диференціювати виборців за ступенем стійкості їхньої електоральної орієнтації на твердих прихильників і коливних; по-друге, виявити причини, що спонукали різні групи коливних виборців змінити свої наміри в ході передвиборної кампанії, напередодні виборів й у момент голосування; по-третє, співвіднести електоральну орієнтацію й поведінку з іншими показниками. (УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ВІС�)

З урахуванням виявлених у процесі дослідження переваг громадян, котрі ще не визначилися зі своїм вибором і не збираються голосувати, Янукович як єдиний кандидат сьогодні міг би одержати в першому турі максимум 20%, Тігіпко — 10%, Литвин і Медведчук — по 7%, Марчук — 6% Найменше виборців влада втрачає при виборі єдиним кандидатом Януковича. (uceps.org.ua)

2. Неправильний розподіл тих, хто не визначився із вибором. Повернемося до таблиці 1. Ми бачимо, що за результатами опитування дані усіх 4 фірм, скажімо, щодо "Нашої України", відрізняються тільки на 2,5% (максимум у СОЦИСА, мінімум у ФГД), а за прямою оцінкою на день опитування - на 8,7% (максимум у КМІС, мінімум у ЦСМ). З чим це пов’язано? Передусім, з часткою тих, хто ще не визначився, що у КМІС становить близько 30%, ФГД - 23,5%, СОЦИС - 19,3%, а у ЦСМ - тільки 12%. У свою чергу частка тих, хто не визначився, залежить від особливостей запитань респондентам. КМІС прагнув найбільш повно імітувати ситуацію виборів, i запитання, чи має намір респондент голосувати і як саме, стоять на початку анкети. А в анкеті ФГД перед запитанням, яке імітує вибори, стоїть ще одне запитання про партії, відповідаючи на яке, респондент входить у проблематику. У результаті частка тих, хто не визначився, нижча на 7%. (analitik.org.ua)

* Чий електорат стабільніший, а чий коливається із вибором # Які фактори впливають або можуть вплинути на рішення голосувати за ту чи іншу політичну силу # Прогнозні оцінки результатів голосування (основані на показниках рівня мобілізації електорату різних політичних сил та стійкості уподобань) (Електоральні рейтинг�)